Пророк Іоанн Хреститель – після Діви Марії найшанованіший святий. Пророк Іоанн Хреститель був сином священика Захарії (з роду Аарона) та праведної Єлизавети (з роду царя Давида). Жили його батьки біля Хеврона (у Нагірній країні), на південь від Єрусалиму. Він припадав по материнській лінії родичем Господа Ісуса Христа і народився на шість місяців раніше за Господа.
З милості Божої він уникнув смерті серед тисяч убитих немовлят у Віфлеємі та його околицях. Святий Іоанн виріс у дикій пустелі, готуючи себе до великого служіння суворим життям – постом та молитвою. Він залишився пустельником до тих пір, поки Господь не покликав його в тридцятирічному віці до проповіді єврейському народу.
Хрещенням Спасителя пророк Іоанн завершив і ніби зобразив своє пророче служіння. Він безбоязно і суворо викривав пороки як простих людей, і сильних світу цього. За це він незабаром постраждав.
Цар Ірод Антіпа (сина царя Ірода Великого) наказав посадити пророка Іоанна у в’язницю за викриття його у залишенні своєї законної дружини (дочки аравійського царя Арефи) та за незаконне співжиття з Іродіадою. Іродіада до цього була одружена з рідним братом Ірода, Пилипом.
У день свого народження Ірод влаштував бенкет, на який з’їхалося багато почесних гостей. Саломія, дочка нечестивої Іродіади, своїм нескромним танцем під час бенкету до того догодила Іроду і гостям, що з ним лежали, що цар з клятвою обіцяв їй дати все, чого не попросить вона, навіть до половини свого царства. Танцівниця, навчена матір’ю, просила дати їй тоді ж на блюді голову Іоанна Хрестителя. Ірод поважав Івана як пророка, тому він засмутився від такого прохання. Однак посоромився порушити дану їм клятву і послав сторожа в темницю, який відтяв Іванові голову і віддав її дівчині, а та віднесла голову своєї матері.
Свята глава Іоанна Хрестителя була знайдена благочестивою Іоанною і похована в посудині на Олеонській горі. Пізніше один благочестивий подвижник, копаючи рів для заснування храму, знайшов цей скарб і зберігав його в себе, а перед смертю, побоюючись наруги святині невіруючими, приховав її в землі в тому місці, де знайшов. За царювання Костянтина Великого, два ченці приходили до Єрусалиму вклонитися Гробу Господньому, і одному з них з’явився Іоанн Предтеча і вказав, де закопана його голова. З цього часу християни стали святкувати Перше здобуття глави Іоанна Предтечі.