Преподобний Антоній один із засновників чернетства, також він був засновником Києво-Печерського монастиря. Постриг у ченці прийняв на Афоні, родом був з міста Любичі. Після повернення з Афону, ніс своє служіння біля берегів Дніпра, поблизу села Берестово. Хоча ще не раз він повертався до Афону рятуючись від князя Святополка, який був безбожною людиною.
На Київщині жив у печері , яку викопав пресвітер Іларіон. Того ж часу сам копав печеру більшу за розмірами. Постійно перебував у молитвах та пості. Біля нього почали збиратися черці. Бажаючи бути все ж таки усамітненим, він замість себе поставив ігуменом блаженного Варлаама. Перебрався до іншої печери, яка наразі названа на честь Преподобного.
Якось йому довелося переїхати на Чернігівщину, причиною тому став міжусобний конфлікт між князями. Там він теж викопав собі печеру, на місці якої був побудований монастир. Згодом повернувшись до Києва, він приймав участь у закладці Собору Успіння, котрий наказала побудувати Пресвята Богородиця через Влахерських ченців.
У другій своїй печері він прожив 16 років, завершив свій земний шлях у 1073 році, на 90-му році життя. Ще за життя своїй братії він дав такий заповіт не знаходити його мощі. Вони залишилися скриті від людського ока, в його печері.
Мощі Преподобного Антонія спочивають в ближніх печерах Успенської Києво-Печерської Лаври.