Святитель Миколай, архієпископ Мир Лікійських, чудотворець прославився як великий угодник Божий.  Він народився у місті Патарі Лікійської області.

З дитячих років Микола процвітав у вивченні Божественного Письма.
Після смерті архієпископа Іоанна він був обраний єпископом Мир Лікійських після того, як одному з єпископів Собору, який вирішував питання про обрання нового архієпископа, у видінні був вказаний обранець Божий – святий Миколай.  Покликаний пасти Церкву Божу в архієрейському сані, святитель Миколай залишався тим самим великим подвижником, виявляючи пастві образ лагідності, незлобства та любові до людей.

Ще за життя святитель творив багато чудес.  З них найбільшу славу принесло святителю порятунок від смерті трьох чоловіків, несправедливо засуджених корисливим градоначальником.  Святитель сміливо підійшов до ката і втримав його меч, уже занесений над головами засуджених.  Градоначальник, викритий святителем Миколаєм у неправді, розкаявся і просив його про прощення.  При цьому були присутні три воєначальники, надіслані імператором Костянтином у Фригію.  Вони ще не підозрювали, що їм незабаром також доведеться шукати заступництва у святителя Миколая, бо їх незаслужено обмовили перед імператором і прирекли на смерть.  З’явившись у сні святому рівноапостольному Костянтину, святитель Миколай закликав його відпустити несправедливо засуджених на смерть воєначальників, які, перебуваючи у в’язниці, молитовно закликали на допомогу святителя.  Багато інших чудес скоїв він, довгі роки подвизаючись у своєму служінні.  За молитвами святителя місто Мири було врятовано від тяжкого голоду.  З’явившись уві сні одному італійському купцю і залишивши йому в заставу три золоті монети, які той знайшов у своїй руці, прокинувшись на ранок, попросив його припливти до Мирів і продати там жито.  Не раз рятував святитель потопаючих у морі, виводив із полону та ув’язнення у в’язницях.

Досягнувши глибокої старості, святитель Миколай мирно відійшов до Господа († 335).  Чесні його мощі зберігалися нетлінними в місцевій кафедральній церкві і випромінювали цілюще миро від якого багато хто отримував зцілення.  У 1087 році мощі його були перенесені в італійське місто Бар, де спочивають і понині (про перенесення мощів див. 9 травня).