Православна церква відзначає свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього 27 вересня за новим стилем.
Після розп’яття Ісуса Христа римські імператори близько 300 років намагалися повністю знищити все, що пов’язано зі святими місцями, де страждав і воскрес Ісус Христос, різними способами вбивали християн, спалювали, розпинали, кидали на звірів. Але до початку 4 століття до влади прийшов імператор Костянтин (306-337), який до вирішальної битви з Максентієм мав знак Божий: для перемоги всі римські символи на прапорах необхідно змінити на хрести. Імператор так і зробив, і здобув довгоочікувану перемогу (312 рік). Після цього він разом з матір’ю Оленою увірував в істинного Бога Ісуса Христа.
Гоніння на християн припинилися, і християнські храми почали відновлювати і будувати. Рівноапостольний імператор Костянтин побачив на небі знамення — Хрест з написом «Сим переможеш». Він послав свою матір Олену в Єрусалим, щоб знайти Хрест, де був розп’ятий Ісус Христос. Там було знайдено 3 хрести. Щоб зрозуміти, який з них Хрест Божий, на відміну від розбійників, померлу людину клали на хрести по черзі. І на Хресті Господньому людина воскресла. Тобто Хрест Христовий, який увібрав у себе силу Господа, окроплений Його святою кров’ю, став воістину Животворящим Хрестом. Святитель Макарій, Патріарх Єрусалимський, підняв Хрест Господній, щоб всі християни могли бачити і поклонятися Йому. Ця подія сталася в 326 році.
За наказом імператора Костянтина на місці Воскресіння Христового на честь цієї події почали будувати храм. Він будувався 10 років, освячувався 13 вересня, а на наступний день 14 вересня (за старим стилем) було встановлено свято — Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього.
У цей святковий день Церква згадує ще одну подію – повернення Животворящого Хреста з перського полону до Єрусалиму, де він утримувався протягом 14 років.
У свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього встановлено піст.