2 липня за новим стилем Церква вшановує пам’ять Апостола Іуди Яковліва, брата Господнього, одного з 12 учнів Господа.
Святий Апостол Іуда походив з коліна Давида і Соломона. Народився в галілейському місті Назареті від праведного Йосипа, з яким пізніше була заручена Пресвята Діва Марія. Точно невідомо, ким була мати Іуди. Деякі вважають, що це була Саломея. Іуда був братом святого Апостола Якова Праведного.
Святий Іуда не називав себе братом Божим, бо згрішив перед Господом через маловір’я і небратолюбство. Коли праведний Йосип вирішив розділити спадщину між старшими синами від першої дружини та Ісусом, троє синів Йосипа не захотіли приймати Христа в свою частку, як народженого від іншої матері; тільки четвертий син, святий Яків, прийняв Його в спільне володіння своєї частини, і тому пізніше був названий братом Божим. Тому Іуда, знаючи про свої попередні гріхи, назвав себе слугою Ісуса Христа, братом Якова.
В Євангелії Апостола Іуду також називають Леввеєм і Фаддеєм. Леввей означає «сердечний», Фаддей — «хвалебник», бо він прославляв і сповідував Ісуса Христа багатьом народам.
Ми дуже мало знаємо про Іуду. Після Вознесіння Христового Апостол Іуда, як і інші Апостоли, відправився проповідувати Євангеліє. Спочатку він проголошував Євангеліє в Іудеї, Ідумеї, Галілеї, Самарії потім в Аравії, Сирії, Месопотамії, в місті Едесси. Є звістка, що святий Апостол Іуда проповідував християнство в Персії, звідки написав своє соборне послання грецькою мовою. У таких трудах він досяг країн Арарату. Завдяки його зусиллям багато ідолопоклонників стали віруючими християнами. Цим Апостол сильно розлютив місцевих жреців проти себе: вони схопили його, жорстко мучили після чого розіп’яли на хресті і пронизали стрілами. Так святий Апостол Іуда відійшов до Господа Ісуса Христа, щоб отримати від Нього вінець вічної слави на небесах.