14 серпня Церква відзначає свято Винесення Чесних Древ Животворчого Хреста Господнього.
У грецькому часослові 1897 року так пояснюється походження цього свята: «Через хвороби, які дуже часто бували в серпні, здавна утвердився в Константинополі звичай зносити Чесне Древо Хреста на дороги і вулиці для освячення місць і в огиду хвороб. Напередодні виносячи його з царської скарбниці, клали на святій трапезі Великої Церкви (на честь Святої Софії — Премудрості Божої). З цього дня і далі до Успіння Пресвятої Богородиці, творячи літії по всьому місту, пропонували його потім народу для поклоніння. «.
Свято зносу Чесного Хреста встановлено в день першого серпня в Греції Константинопольським патріархом Лукою за царя Мануїла, а у Київській Русі митрополитом Київським. Причина його встановлення була такою: Царю грецькому і князю Київському, які перебували між собою у мирі та братерській любові, трапилося в той самий день вийти на війну: першому на сарацинів, а іншому на болгар. Господь Бог дарував їм повну перемогу над ворогами.
Цар і князь повідомили, віддаючи славу Богу, особливими посланнями один одному про здобуті з допомогою Божою перемоги і про чудесне сяйво, що виходило від ікони Спасителя. Після наради з найстарішими єпископами, на знак подяки Христу Спасителю та Його Пречистій Матері, вони встановили свято першого дня серпня. На згадку ж хресної сили, озброївшись якою вони перемогли ворогів, наказали зносити священикові з вівтаря Чесний Хрест і вважати його серед церкви для поклоніння і цілування його християнами і для прославлення розп’ятого на хресті Господа Ісуса Христа. Крім того, єпископи наказали здійснювати в цей день освячення води, через що і свято отримало свою назву – зносини Чесного Хреста, тому що Чесний Хрест урочисто разом з іншими святими іконами виноситься на річки, колодязі та джерела. – Святкуємо, браття, віддаючи хвалу і подяку всесильному Богу і Спасу нашому Ісусу Христу та Пречистій Його Матері, Владичиці Богородиці, благоговійно шануючи і Чесний Хрест Христовий; але святкуємо з благоговінням, благоугоджуючи Богу, перебуваючи між собою в мирі та любові, роблячи благі справи і віддаляючись, пам’ятаючи страх Божий, від гріхів: щоб, догодивши Творцеві нашому та Владиці, удостоїлися вічного святкування з усіма святими після того дня, коли з’явиться знамення Сина Людського на небесах (Мф.24:30), – Чесний Хрест Христів, що прийде до приходу Судді живих і мертвих, що прийде з силою і славою багатою, і осяє всіх праведних світлими і радісними променями. А по скоєнні суду, перед усім святим, передавши їх у Царство небесне, і будуть блаженствувати всі святі, радіючи нескінченні віки; до них, за молитвами Пречистої Владичиці нашої Богородиці, нехай приверне і нас грішних Всемилостивий Спас наш Христос Амінь.