Вознесіння Христове — велике свято, відзначається на сороковий день після Великодня. Це подія новозавітної історії, телісне сходження Ісуса Христа на небо.
Вознесіння Господнє описується дуже коротко у заключних розділах Євангелія від Марка та від Луки.
Книга Діянь святих апостолів (Дії 1:2-11) розповідає, що Ісус після свого Воскресіння представ перед апостолами та на протязі сорока днів, являючись перед ними, говорив про Царство Боже. Потім Ісус зібрав апостолів у Єрусалимі та наказав їм залишатися там, бо через кілька днів вони будуть охрещені Духом Святим.
Після цього Христос піднявся на очах апостолів до неба та хмара взяла Його з їхнього виду. Коли апостоли дивились на небо під час сходження Ісусу, раптом двоє чоловіків у білому одязі предстали перед ними та сказали:
“Мужі Галілейські! що ви стоїте та дивитесь на небо? Цей Ісус, що піднісся від вас на небо, прийде так само, як ви бачили Його, що сходить на небо” (Діян. 1:9-11).
Задовго до своєї смерті Ісус Христос пророкував своїм учням про Його майбутнє Вознесіння.
До кінця IV віку свята Вознесіння Господня та Пʼятидесятниці не поділялись та святкувались на 50-й день після Великодня.